Комунальний заклад "Первомайський міжшкільний ресурсний центр Первомайської міської ради Харківської області"

 
Календар України. Українське ділове мовлення

Курс "Основи долікарняної допомоги" 10 клас, гр.М-20

Шановні учні 10 класу групи М-20!

 

 

Ми з вами переходимо на дистанційну форму навчання. Велике прохання уважно слідкувати за новинами на сайті у вкладці "Курс "Основи долікарняної допомоги"".

 

Надсилати для перевірки відповіді до відповідних завдань не треба.

Після закінчення дистанційного навчання вчитель медичної підготовки перевіре виконання завдань у робочому зошиті та виставе оцінки.   

      

Для зворотного зв'зку та індивідуальних консультацій учнів з вчителем медичної підготовки надається е-mail:  [email protected]

 

Бажаю успіхів у дистанційному навчанні!   

 

Дистанційне навчання. Курс "Основи долікарняної допомоги" для групи М-20

 

Матеріал для самостійного опрацювання до уроку від 22.01.2021 року

 

за темою:  "Травми легеневої тканини. Перелом ребер,: ознаки, класифікація переломів ребер, надання першої медичної допомоги"

 

Ребра   - Це каркас людського тулуба, що представляє собою парні елементи осьової частини скелета, які з'єднуються з хребтом. Вони утворюють грудну клітку, всередині якої розташована більшість життєво важливих органів. Грудна клітка представлена 12 грудними хребцями, з якими за допомогою суглобів з'єднані 12 пар ребер. Спереду розташована грудина, до неї примикають хрящові частини ребер.

Перелом ребер   - це одне з найпоширеніших ушкоджень грудної клітини, що представляє собою пошкодження ребрових кісток з порушенням їх цілісності. Переломи ребер призводять до пошкоджень внутрішніх органів дихальної системисерцяплеври,  міжреберних судин . Перелом у складних випадках може призвести до летального результату, тому займатися самолікуванням не варто.

Пошкодження грудної клітки бувають:

- Відкритими, що виникають унаслідок удару грудної клітки, поранення з вогнепальної зброї та інших при цьому кісткові уламки пробивають шкіру і м’які тканини.

- Закритими, що виникають при ударах, внаслідок яких проявляються гематоми, переломи ребер, а також здавлювання грудної клітини. При таких переломах відламки зламаного ребра знаходяться в м’яких тканинах і не пошкоджують шкіру. 

За ступенем пошкодження кісткової тканини, класифікація наступна:

  • повний – зламане ребро має пошкодження по всій товщині.

  • поднадкостнічний – травмується кісткова тканина ребра;

  • тріщина

За кількістю переломів бувають:

  • одиничними – пошкоджується одне ребро;

  • множинними – перелом, що зачіпає кілька ребер. 

За місцем локалізації перелом ребер може бути:

– Одностороннім –пошкодження тільки з одного боку грудної клітки.

– Двостороннім – пошкодження ребер з правого і з лівого боку.

Залежно від розташування уламків перелом ребер може бути:

– Без зміщення.

– Зі зміщенням.

Важливо! Знання класифікації травми при переломі ребра набагато полегшує надання першої долікарської допомоги.

Причини пошкодження Які фактори призводять до травм ребер?

Множинні переломи ребер, як і поодинокі можна розділити на – природні і патологічні.

До перших відносяться:

–Часта причина зламаних кісток, це ДТП. Причому, як правило, постраждалим буває сам водій, який вдарився грудьми об кермо в момент зіткнення. У пішоходів зламатися ребра можуть при зіткненні з авто, або від удару об асфальт, або при наїзді машини.

– При сильному ударі в грудну клітку. 

–Падіння з висоти  це може бути дерево, паркан чи дах сараю, а у літніх людей, з тонкою кістковою тканиною, отримати множинні переломи ребер можна впавши зі стільця.

– Спортивні травми.

– Здавлювання.

Переломами кісток грудної клітини також страждають люди, які не отримували травм. Такі пошкодження відносять до патологічних. Вони можуть відбуватися внаслідок ряду хронічних захворювань. Серед чинників, здатних спровокувати перелом можна виділити наступні: Ревматоїдний артрит, онкологія грудей, простати, нирок і кісток з метастазуванням в грудну клітку. Остеопороз – спровокована хворобою крихкість кісток веде до того, що травма ребра може статися навіть при незначному впливі. Генетичні аномалії – занадто крихкі кістки.

Перелом ребер найчастіше спостерігаються у людей старше 40 років, що пов'язано з віковими змінами кісткової тканини. У дітей переломи ребер бувають дуже рідко, через еластичності грудної клітини, а у літніх людей невеликі травми можуть призводити до множинних переломів

Важливо! Люди, що мають дані захворювання, повинні бути гранично обережні, щоб уникнути можливих травм.

 

Основні симптоми перелому ребер, за якими можна виявити патологію: 

Біль в області пошкодження. Після перелому, виникає тупий біль, що зростає при глибокому вдиху або кашлі. При пошкодження ребер, розташованих на передній частині грудини, болі носять більш інтенсивний характер, а при пошкодженні кісток задньої частини грудної клітки больові відчуття не так сильно виражені. Пов’язано це з тим, що під час дихання вони менше рухаються, і не відбувається зміщення уламків.

Неприродна поза. Одним із симптомів є поза постраждалого – він намагається прийняти таке положення, при якому рух в грудній клітці зведеться до мінімуму і біль буде значно менше. Найчастіше хворий схиляється в бік зламаних ребер або охоплює руками грудну клітку.

Неглибоке дихання. Ознакою перелому, також можна вважати поверхневе дихання. Роблячи глибокий вдих, хворий відчуває сильний біль, щоб уникнути це, він намагається робити неглибокі вдихи.

  • Синдром перерваного дихання. При спробі зробити вдих, у потерпілого виникає больовий синдром, тому він перериває подих. До одним з симптомів травми ребра відноситься синдром перерваного дихання.

  • Зміни в області перелому. Шкіра над переломом набрякає. При механічній дії з’являються гематоми.

  • Деформація грудини. Симптоми перелому ребра включають в себе деформацію грудної області. З’являється вона при множинних пошкодженнях. Особливо добре ці прояви помітні у худих людей.

  • Крепітація. Ознака множинного перелому без зміщення або травми з великою кількістю осколків кісток з’являється своєрідний хрускіт, викликаний їх тертям.

Ускладнення

Негативні наслідки і ускладнення частіше розвиваються при множиних переломах, що характеризується зміщенням уламків ребер, до них відносяться:

  • Гемоторакс – ушкодження кровоносної судини уламком кістки, що призводить до скупчення крові в порожнині грудної клітки. При цьому часто відбувається здавлювання легенів з порушенням зовнішнього дихання.

  • Пневмоторакс – пошкодження легеневої тканини уламком кістки з подальшим потраплянням повітря в грудну порожнину. Значну небезпеку становить напружений пневмоторакс, при якому в області пошкодження легень утворюється «клапан» з тканин, що перешкоджає зворотному виходу повітря.

  • Підшкірна емфізема – пошкодження м’яких тканин, що супроводжується потраплянням повітря в підшкірну клітковину.

  • Пошкодження аорти – сильна крововтрата призводить до летального результату на місці події.

  • Пошкодження внутрішніх органів, найчастіше уламками пошкоджуються легені, серце.

 

Важливо! Найчастіше відбувається перелом в нижньому і центральному відділі – між 6 і 10 ребрами, дана травма відноситься до найбільш небезпечною. Якщо є підозра на перелом ребер, то слід негайно потерпілому викликати невідкладну допомогу і надати першу допомогу.

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
 Наказ Міністерства
 охорони здоров’я України
 16.06.2014  № 398

ПОРЯДОК
 надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки не медичними працівниками.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

проникаюча травма грудної клітки - пошкодження, при якому канал рани має сполучення з плевральною порожниною;

травма грудної клітки з підозрою на внутрішню кровотечу - пошкодження, при якому немає сполучення плевральної порожнини з навколишнім середовищем.

3. Ознаки проникаючої травми грудної клітки: наявність рани; утруднене дихання; кровотеча з рани (кров може бути яскраво-червоною, пінистою); звук всмоктування повітря при кожному вдиху; можливе кровохаркання.

4. Ознаки травми грудної клітки з підозрою на внутрішню кровотечу: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; відчуття крепітації при пальпації грудної клітки; утруднене дихання; можливе кровохаркання; часте дихання (більше 20 вдихів за хвилину); бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; порушення свідомості.

5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) при проникаючій травмі грудної клітки:

а) попросити постраждалого зробити глибокий видих;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та матеріал, який не пропускає повітря (наприклад, шматок поліетиленового пакета, пластикова обгортка тощо);

в) зафіксувати пов’язку лейкопластиром, залишивши один її край вільним;

г) при вогнепальному пораненні грудної клітки перевірити місце можливого виходу кулі. Якщо виявлено другий отвір, накласти пов’язку, як описано вище, та зафіксувати її з усіх боків;

ґ) надати постраждалому напівсидяче положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого закрита травма грудної клітки:

а) надати постраждалому напівсидяче положення;

б) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

 

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

 

 

 

Матеріал для самостійного опрацювання до урок від 15.01.2021 

 

за темою: "Переломи кісток черепа: види, ознаки. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма). Правила транспортування потерпілих з черепно-мозковою травмою"

 

        Переломи кісток черепа складають до 10% загального числа переломів, частіше спостерігаються у віці 18-40 років, у чоловіків – трапляються вдвічі частіше, ніжу жінок.

Виникають переломи черепа внаслідок транспортних, промислових аварій, ударів по голові тощо. Переломи кісток черепа бувають лінійними (тріщини), уламковими, вдавленими, дірчастими або вікончастими, повними, неповними. При повних переломах ушкоджується уся кістка, при неповних – зовнішня, або, що особливо небезпечно, внутрішня пластина кістки, уламки якої можуть пошкодити мозкові оболонки і мозок.

Переломи склепіння виникають внаслідок тяжких ударів, які супроводжуються стисненням, прогинанням, а потім переломом кісток черепа. Переломи склепіння можуть бути прямими, в місці безпосереднього впливу і непрямими, тобто такими, що виникли від вторинної дії предмета, яким пошкоджено череп.

Переломи основи черепа характеризуються тяжким перебігом, оскільки ушкоджується головний мозок. Основними проявами перелому основи черепа є крововиливи в ділянці повік у вигляді окулярів або метелика, кровотеча з носа і вух з домішкомспиномозкової рідини.

Перша допомога. При наданні допомоги треба обов'язково зафіксувати голову, застосувати холод, надати спокій і транспортувати до лікувального закладу в горизонтальному положенні.

https://pidru4niki.com/imag/medic/halm_mns/image043.jpg

Струс головного мозку

Струсом головного мозку вважають симптомокомплекс, що виникає безпосередньо після травми і характеризується функціональними порушеннями.Струсголовного мозку – найбільш поширений вид травматичного ушкодження головного мозку. Серед усіх черепно-мозкових травм він становить до 75%.

У медицині прийнято виділяти три основні ступені тяжкості струсу головного мозку:

  1. Легка ступінь струсу. Після травми не спостерігається у потерпілого втрати свідомості, відносно нормальне самопочуття.
  2. Середня ступінь струсу. Можлива короткочасна втрата свідомості, не більш, ніж на 15 хвилин. Відбувається порушення деяких функцій головного мозку. Госпіталізація необхідна.
  3. Важка ступінь струсу. Зазвичай, відбувається тривала втрата свідомості, більша частина функцій головного мозку порушена. Необхідна негайна медична допомога.

 

Симптоми струсу головного мозку

Струсом головного мозку можуть супроводжуватися деякі травми, у тому числі, падіння навіть з невеликої висоти. Ознаки струсу:

  • Головний біль, який має локалізацію безпосередньо в місці травми. Біль може зберігатися кілька днів.
  • Тремтіння, нетиповий рух очних яблук, нестійкість і відсутність координації.
  • Нудота або блювання.
  • Сплутана свідомість.
  • Запаморочення.
  • Втрата рівноваги.
  • Зміна дихання і пульсу.
  • Відчуття «мурашок» по тілу.
  • Шкіра набуває блідість.
  • Погіршення апетиту.
  • Апатія.
  • Сонливість.
  • Короткочасна втрата пам'яті.
  • Неадекватна реакція на зовнішні подразники. Приміром, панічний страх від шуму або світла.
  • Виникнення судом.
  •  

Перша допомога при струсі головного мозку

  • Якщо після травми голови (забій, падіння з висоти, удар), виникають підозри про можливий струс головного мозку, необхідно:
  • До місця травми прикласти лід, загорнутий у рушник на п'ятнадцять хвилин.
  • Якщо хворий не знепритомнів, допомогти йому підвестися і прийняти зручне положення до приїзду лікаря.
  • Якщо хворий втратив свідомість, покласти його на бік, щоб запобігти задухи або западання язика.
  • Викликати невідкладну допомогу.

 

Забій головного мозку

Забиттям головного мозку називається травматичне ушкодження мозкової речовини. Забій головного мозку виникає при травмі в точці удару або на протилежному боці.

Як проявляється забій головного  мозку (симптоми)

  • Свідомість припиняється на кілька годин.
  •  Висловлено випадання пам'яті (амнезія) на події, що передували травмі, саму травму та події після неї.
  •  Скарги на головний біль, неодноразову блювоту.
  • Виявляються короткочасні розлади дихання, частоти серцевих скорочень, артеріального тиску.
  •  Можуть бути порушення психіки.
  • нерівномірної величини зіниць, порушень мови, слабкості в кінцівках і т.д. 

 

Здавлювання головного мозку виникає при кровотечі (з утворенням гематоми) із внутрішньочерепних судин після травми. Гематома може локалізуватися над твердою мозковою оболонкою (епідуральна) чи під нею (субдуральна). Для цієї травми характерна наявність світлого проміжку – після отримання черепно-мозкової травми постраждалий не відчуває ніяких змін, відсутні клінічні прояви, але через одну-дві години виникає різке погіршення загального стану, що може призвести до смерті. Тому людина повинна перебувати під наглядом деякий час.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров’я України
16.06.2014  № 398

ПОРЯДОК
надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма)

 

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма) не медичними працівниками.

2. У цьому Порядку термін «черепно-мозкова травма» вживається у такому значенні – це стан, що виникає внаслідок травматичного ушкодження головного мозку, його оболонок, судин, кісток черепа та зовнішніх покривів голови.

3. Ознаки черепно-мозкової травми: рани, синці в області голови та обличчя; сонливість; сплутаність або втрата свідомості; сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї; поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; деформація в області голови; судоми; утруднене дихання; порушення зору; нудота; блювота; стійкий головний біль; втрата рівноваги; виділення крові та/або ліквору (прозора рідина) з ротової та/або носової порожнини та вуха.

4. Травму голови слід підозрювати за таких обставин: падіння з висоти; стрибки у воду; сильний удар по голові або тулубу; дорожньо-транспортні пригоди; ураження блискавкою; ураження електричним струмом; вибух.

5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма) не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки; (Перед наданням допомоги необхідно переконатись у відсутності небезпеки на місці події для себе та постраждалого від травмувального чинника, що уже діяв, загрози від зовнішнього середовища та загрози від пораненого і тільки після цього надавати допомогу постраждалому. Якщо місце небезпечне, то треба дочекатися прибуття рятувальників. Перед тим, як надавати допомогу постраждалому, слід отримати його пряму або непряму згоду.

Надаючи допомогу постраждалому, не забувайте про власну безпеку! Необхідно перед оглядом та початком надання домедичної допомоги надягнути одноразові гумові або латексні рукавички!)

2) зафіксувати шийний відділ хребта (шийний комірець, м’яка шина, фіксація руками);

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо у постраждалого відсутні рани в області голови та інші пошкодження:

а) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

б) підтримати постраждалого психологічно;

в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

г) при погіршенні стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримуватись його рекомендацій;

ґ) за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці;

7) якщо у постраждалого наявні рани в області голови та інші пошкодження:

а) накласти пов’язки на рани;

б) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

в) підтримати постраждалого психологічно;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

ґ) при погіршенні стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримуватись його рекомендацій;

д) за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 13.11.2020

 

 

з/п

Тема уроку

Д/з

  1.  

Надання долікарняної допомоги при різних степенях обмороження.

Надання долікарняної допомоги при різних степенях опіків, тепловому та сонячному ударах

Опрацювати посібник за посиланням стор. 22-24 (опіки),стор. 30-32 (обмороження, тепловий удар, переохолодження),

https://redcross.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1% 87%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%9F%D0%9F-%E2%80%94-%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81% D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9A%D0%9A_last.pdf

 

переглянути відео

 

відео обмороження:

https://www.youtube.com/watch?v=YMOIxf2dSrc

відео теплові та сонячні удари

https://www.youtube.com/watch?v=dzwphtyDfX0

 

Посилання

Посібник:

https://redcross.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%B0%

D0%B2%D0%BE%D1%87%

D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%9F%D0%9F-%E2%80%94-%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%

D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9A%D0%9A_last.pdf

 

 

відео обмороження:

https://www.youtube.com/watch?v=YMOIxf2dSrc

відео теплові та сонячні удари

https://www.youtube.com/watch?v=dzwphtyDfX0